Календар подій
Пошук
Проєкт "Невидимі герої Мелітополя"
Проєкт "Мелітополь у світі художніх творів"
Чи знаєте ви, що людина, яка знайшла головний скарб України — Золоту пектораль — пройшла шлях від звичайного кочегара до вченого зі світовим ім’ям, а її науковий метод народився саме під час опрацювання матеріалів Мелітопольського кургану?
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять постаті світового масштабу — Борис Мозолевський. Видатний український археолог, історик та поет, він став людиною, яка змусила весь світ захоплюватися давньою історією наших степів.
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ВНЕСОК
Співавтор книги «Мелитопольский курган». За дорученням професора Олексій Тереножкін опрацював матеріали розкопок скіфського «царського кургану» IV ст. до н. е. у Мелітополі (1954).
Саме тут він «прочитав» курган як систему: логіку розміщення речей, структуру поховання, ознаки скіфської знаті. Це стало підґрунтям його дисертації та сформувало його як дослідника скіфської еліти.
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ: ГАРТ ТА ВОЛЯ
Після демобілізації майже 10 років працював кочегаром у Києві, навчаючись заочно (1958–1964).
Від літературного редактора «Наукової думки» — до керівника сектору скіфо-сарматської археології Інституту археології АН УРСР. Його польова інтуїція стала легендою.
ЗОРЯНА МИТЬ: ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ
21 червня 1971 року в кургані Товста Могила він відкрив славнозвісну Золоту пектораль — шедевр скіфського ювелірного мистецтва, який інтерпретують як модель скіфського всесвіту.
ПОЕТ, ЩО ДИХАВ СТЕПОМ
У книзі «Скіфський степ» Мелітопольський курган згадується як еталонний приклад поховання скіфської знаті — точка, з якої почалося його глибоке розуміння скіфського світу.
10 ФАКТІВ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ЙОГО ХАРАКТЕР
• «Читав» степ інтуїтивно. Довго спостерігав рельєф, траву, вітер — і лише тоді визначав місце шурфу. Це називали «археологією відчуття ландшафту».
• Писав вірші в польових зошитах. Поруч зі схемами розкопів народжувалася поезія, що згодом увійшла до «Скіфського степу».
• Пектораль знайшли не там, де чекали. Коли головну камеру вважали «порожньою», він наполіг дослідити бокову нішу — і влучив.
• Його довго не сприймали серйозно. «Нетипова» біографія викликала скепсис до 1971 року.
• Мріяв про карту всіх царських курганів. Систематизував дані як для майбутнього атласу скіфської еліти.
• Феноменальна пам’ять на деталі. Роками пам’ятав точні позиції знахідок.
• «Повернув скіфам голос». Описував їх як складну цивілізацію зі світоглядом і символікою.
• Мелітополь — його наукова точка відліку. Робота з матеріалами «Мелитопольского кургана» стала його «археологічним університетом».
• У 1960–1980-х роках Мозолевський перебував у полі зору КДБ СРСР як поет, інтелектуал і людина незалежних поглядів.
Фраза, яку цитують учні:
«Скіфів треба не копати, а розуміти».
Борис Мозолевський пішов із життя у вересні 1993 року, залишивши нам у спадок золоту славу предків. Для Мелітополя його ім'я назавжди залишиться символом наукового пошуку та глибокої пошани до нашої землі.
