У межах проєкту «Пліч-о-Пліч: Культурна спадщина та ідентичність громад» Мелітополь і Миргород відкривають своє культурне обличчя через постаті тих, хто творив його словом. Мелітополь говорить мовою слова й пам’яті. Цей голос звучить у творах Олега Гончаренка, де поєднуються історична пам’ять, глибоке відчуття часу й внутрішня незламність.
Олег Миколайович Гончаренко (1959–2024) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач, краєзнавець, громадський діяч, член Національної спілки письменників України.
Народився в Казахстані, з юності пов’язав життя з Мелітополем, де сформувався як митець і активний учасник культурного життя міста.
Його творчість поєднує інтелектуальну глибину, історичну пам’ять, міфологію та фольклор; він працював у поезії, прозі й публіцистиці.
Його слово звучало далеко за межами України.
ТВОРЧІСТЬ
Автор численних поетичних збірок, прозових і публіцистичних творів, перекладів.
Серед них:
«Крони дитинства», «Петрогліфи», «Тяжіння сонця»,
«Світ очей моїх», «Дорога крізь хату»,
«Мелітопольська паралель», «Медовий блюз»,
«Теорія всього», «Я прошу вас — живіть!» та інші.
Його твори перекладалися англійською, румунською, болгарською, білоруською, казахською, російською мовами
ВІЙНА І НЕЗЛАМНІСТЬ
З березня 2022 року перебував в окупованому Мелітополі, зазнавав переслідувань, але попри небезпеку продовжував творити й передавав твори колегам.
Його твори 2022 року увійшли до збірки
«А й надія — від слова “дія”» (псевдонім Рогозяний Дід).
6 грудня 2023 року виїхав до Естонії.
20 червня 2024 року пішов із життя.
СПАДЩИНА І ПАМ’ЯТЬ
Посмертна збірка вибраних творів
«Я прошу вас — живіть…» стала даниною пам’яті поету та його духовним заповітом.
Сьогодні Мелітополь залишається під окупацією, але слово Олега Гончаренка живе й обов’язково повернеться додому разом із вільною Україною.
«Я прошу вас — живіть…»
Це більше, ніж слова — це звернення, що залишається з нами.
Стаття підготовлена у межах проєкту «Пліч-о-Пліч: культурна спадщина та ідентичність громад». Проєкт об’єднує Мелітополь і Миргород через культурний діалог, спрямований на популяризацію локальної історії, літературної спадщини та зміцнення культурної ідентичності громад. Його мета — розвиток міжмуніципальної співпраці бібліотек і створення спільного простору для пізнання, взаємодії та культурного обміну.