До дня народження Василя Стефаника — українського письменника-новеліста, майстра психологічної прози та одного з найяскравіших представників української літератури — пропонуємо дізнатися більше про його життя, творчість, громадянську позицію та твори, які стали класикою українського слова.
РАДИКАЛЬНЕ НОВАТОРСТВО СТИЛЮ Стефаник створив особливий тип української новели — короткої, емоційно напруженої та надзвичайно правдивої. Його твори й сьогодні вражають художньою силою та щирістю.
ВИТОКИ СВІТОГЛЯДУ Майбутній письменник народився у покутському селі Русів. Навчання в чужомовних гімназіях і близькість до життя простих селян значно вплинули на формування його світогляду та творчості.
«ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ» Разом із Лесем Мартовичем та Марком Черемшиною Василь Стефаник входив до творчого об’єднання молодих письменників, відомого як «Покутська трійця».
ТВОРИ, ЩО СТАЛИ КЛАСИКОЮ «Синя книжечка» «Камінний хрест» «Дорога» «Моє слово»
Через долі простих людей письменник показував трагедію селянства, еміграцію, втрати та силу людського духу.
ДІЯЧ СОБОРНОСТІ ТА ПРОТЕСТ ПРОТИ СРСР У 1919 році Стефаник став підписантом Акта Злуки УНР та ЗУНР. А у 1933 році публічно відмовився від персональної пенсії радянського уряду на знак протесту проти Голодомору в Україні.
«Не пишіть мені нічого про Україну, бо я знаю, що там діється, і серце моє рветься…»
Творчість Василя Стефаника і сьогодні нагадує: справжнє слово може бути коротким, але надзвичайно сильним.
