23 травня — 105 років від дня народження Григорія Наумовича Чухрая (1921–2001) — кінорежисера, сценариста, педагога, народного артиста СРСР та уродженця Мелітополя.
▪ ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ
Народився майбутній режисер у Мелітополі. Тут минули його дитячі роки, формувався характер і любов до мистецтва.
Григорій відвідував художню студію при Палаці піонерів під керівництвом художника Іларія Чубича.
▪ ВІЙНА
У 1939 році Григорія Чухрая було призвано до армії, а в 1941 році він добровольцем пішов на фронт. Воював у повітряно-десантних військах, був поранений та нагороджений бойовими відзнаками.
▪ ШЛЯХ У КІНО
Після війни Чухрай вступив до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК), де навчався у майстернях Сергія Юткевича та Михайла Ромма.
Працював на Київській кіностудії художніх фільмів, а згодом — на «Мосфільмі».
▪ НАЙВІДОМІШІ ФІЛЬМИ
Світове визнання режисерові принесли: ▪ «Сорок перший» ▪ «Балада про солдата» ▪ «Чисте небо» ▪ «Жили-були старий зі старою» ▪ «Життя прекрасне»
Фільм «Балада про солдата» був номінований на премію «Оскар», а сам Григорій Чухрай став володарем 101 міжнародної премії.
Його фільми вирізнялися щирістю, людяністю та глибокою увагою до внутрішнього світу людини.
Чухрай належав до режисерів, які прагнули говорити про людину чесно — навіть тоді, коли це викликало незадоволення радянської цензури.
▪ ВІДВІДИНИ МЕЛІТОПОЛЯ
Восени 1960 року Григорій Чухрай відвідав рідний Мелітополь. У кінотеатрі «Україна» він зустрічався з глядачами, розповідав про свій творчий шлях і роботу в кінематографі.
▪ ВИКЛАДАЦЬКА ТА ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Чухрай виховав ціле покоління кінематографістів, очолював Експериментальне творче об’єднання при «Мосфільмі», займався громадською діяльністю.
Автор книг спогадів «Моя війна» та «Моє кіно».
«Кіно — це вчинок. І я намагаюся жити так, щоб мені не було соромно за свої вчинки», — говорив Григорій Чухрай.
