Великдень у родинах українських письменників
Чи знали ви, що відомі українські письменники не лише дарували нам глибокі твори, а й дбайливо зберігали великодні традиції?
Наш проєкт "Цікаві факти про улюблених авторів" запрошує поринути у святкову атмосферу великодня, якою жили Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський.
Це не лише про літературу — це про тепло родинного вогнища, дух свята і… навіть рецепти пасок!
У родині ІВАНА ФРАНКА:
Пекли дві паски — велику (символ Божої благодаті) та меншу, «сестру паски» (символ єдності та турботи).
Випікали перепічки — маленькі пасочки для дітей і гостей.
Святкові продукти несли освячувати в дерев’яному пасківнику, один із яких зберігся донині в Домі Франка у Львові.
У родині ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
Пекли паски, солодкі мазурки, драглі, буженину.
Леся з 13 років допомагала пекти разом із сестрою.
Випікали особливу «бабусину паску» за рецептом Єлизавети Драгоманової.
Вся родина вміла розписувати писанки, а Леся створювала ніжні орнаменти з квітами й арабесками, уникаючи яскравих фарб — це було справжнє мистецтво!
У родині ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА:
До приготувань долучались усі родичі й навіть сусіди!
Пекли паски, цвібак з родзинками, фарбували писанки у буряковому, цибулинному відварі, розписували їх воском.
На столі обов’язково мав бути будз — домашній овечий сир.
Діти грали у “стукиння писанками” — чия розіб’ється, той віддає свою супернику.
У родині МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО:
Великдень асоціювався з яскравим дитинством і запахом свіжої випічки.
У Чернігові родина святкувала за старими традиціями — пекли паски, розписували писанки, йшли до храму з кошиком.
Кожного року — в іншу церкву, бо так було заведено.
Хочете дізнатись більше про Великдень очима класиків?
Слайди для вас — гортайте й надихайтесь!
