До 105-річчя від дня народження Григорія Тютюнника
До 105-річчя від дня народження Григорія Тютюнника (1920–1961) — українського письменника, фронтовика, майстра психологічної прози.
Той самий Тютюнник, але не той!У нього був брат – Григір Тютюнник. Обоє стали письменниками. І, так, навіть філологи іноді плутають, хто з них написав що! Григорій — старший, роман «Вир» — його.
Хотів бути актором.У юності мріяв вступити до театрального інституту, але обрав філологію. Можливо, тому його герої такі "живі", ніби грають ролі на сцені.
Фронтовик із нотатником.У перервах між боями Другої світової — він писав вірші і записував ідеї для творів. Таке вміння тримати перо під обстрілами — справжній літературний спецназ!
Його перше "видавництво" — фронт.Солдати переписували їх від руки — так слово поширювалося без інтернету і типографій.
Роман, що прогримів, як грім.«Вир» — це як «Ігри престолів» сільського побуту: любов, зради, драми, сусіди з темним минулим. І все це — на 100% по-українські!
Талантом захоплювався сам Олександр Довженко!Він казав, що Тютюнник — письменник з великим серцем і ще більшим словом.
Роман "Вир" екранізували.У 1983 році за романом зняли фільм. Він вийшов глибоким, з емоційною грою акторів, але, як завжди — "книга краща".
Пішов рано, залишив вічне.Помер у 41 рік, але залишив твори, які читають і сьогодні, — в школі, в бібліотеках, у серцях.
Його цитати — як афоризми.«Мудрий не той, хто багато говорить, а той, хто вчасно мовчить»— одна з улюблених фраз, яку часто приписують обом Тютюнникам, бо вона поза часом.
Справжній майстер емоцій.Його новели — це коли читаєш два абзаци, а вже плачеш, смієшся, або хочеш обійняти головного героя. Його слово — як постріл у душу.
Дізнайтеся про життя письменника, який чув серце народу, та про його безсмертні твори, у нашій презентації.
