26 квітня — день, який назавжди залишиться в памʼяті людства. У 1986 році вибух на Чорнобильській АЕС став однією з найбільших техногенних катастроф в історії.
Про підвищення радіації першими повідомили не в СРСР, а у Швеції — на атомній станції «Форсмарк».
2. Люди святкували Першотравень під радіацією.
Попри вибух, у Києві 1 травня провели масштабну демонстрацію. Влада замовчувала катастрофу ще кілька днів.
3. Ліквідатори працювали без належного захисту.
Багато ліквідаторів, яких кидали на дах для скидання графіту, працювали по 40 секунд — більше було смертельно небезпечно. Їх називали «біороботами».
4. Вибух був настільки потужним, що реактор викинув 90 тонн радіоактивних речовин.
Для порівняння, це у 400 разів більше радіації, ніж при бомбардуванні Хіросіми.
5. У Прип’яті досі працюють світлофори.
Електрика в місті частково подається, й деякі світлофори все ще блимають — у покинутому місті без машин і людей.
6. Дитячі малюнки на стінах.
У закинутих дитсадках Прип’яті й досі висять малюнки, книжки, іграшки — залишені в поспіху евакуації. Місто покинули за кілька годин.
7. Бетонна «арка» — найбільша рухома конструкція в історії.
Новий саркофаг, збудований у 2016 році, важить 36 тисяч тонн і був пересунутий над реактором на рейках.
Природа та життя в зоні.
Попри високий рівень радіації, природа в зоні відчуження продовжує відновлюватися. Тут мешкають вовки, рисі та коні Пржевальського. Завдяки відсутності людської діяльності, зона стала своєрідним заповідником з високою біорізноманітністю.
Наукові дослідження та відновлення
У квітні 2025 року в Києві відбувся міжнародний форум CHORNOBYL FORUM 2025, де обговорювали сучасний стан зони відчуження, нові загрози, спричинені війною, та шляхи відновлення. Також було презентовано нову сонячну електростанцію потужністю 0,8 МВт на території ЧАЕС.
Обмеження доступу.
Наразі доступ до зони відчуження обмежений. Туристичні відвідини припинено через безпекові ризики та військову присутність. Попри заборону, близько 130–150 осіб, переважно літні жінки, продовжують жити в зоні відчуження.
Під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Чорнобильська зона відчуження стала одним із перших об'єктів, захоплених російськими військами. Вони окопалися в Рудому лісі, піднявши рівень радіації, а також спричинили відключення електропостачання ЧАЕС. 31 березня станцію було деокуповано, виявлено значні пошкодження та пограбування. У 2025 році атака дрона на четвертий енергоблок знову актуалізувала загрозу для ядерної безпеки.
Чорнобиль — це не лише біль минулого. Це виклик сьогодення.