Поезія Юлії Драгун (25.06.1955 — 26.05.2023) пахне смерекою, її казки — теплом бабусиної печі, її п’єси — правдою гірського життя. Юлія Драгун писала так, що кожен знаходить щось своє.
ЩО РОБИТЬ ЇЇ ОСОБЛИВОЮ:
- Закарпатські корені
Народилася в селі Новоселиця, Тячівського району. Природа, діалект і традиції Закарпаття стали джерелом її образів та стилю.
- Книжковий доробок
Авторка 23 книг — від глибокої поезії до світлих казок: «Горнятко доброти», «Хто раніше всіх встає?», «Казкові візерунки» та інші.
- Сценічна творчість
Створила 15 п’єс, які ставилися в Україні, Чехії, Угорщині, Румунії.
- Поезія, що звучить
Близько 250 її віршів стали піснями. Її слово живе не лише на сторінці, а й у пісенній мелодії.
- Твори — багатомовні
Її книги перекладено угорською, чеською, словацькою, румунською мовами.
-Казки й мудрість
Книги для дітей і родин створювались з любов’ю. Деякі з них оформлювали її діти та онуки — це було родинне натхнення.
- Визнання й нагороди
Лауреатка численних премій (імені Сковороди, Сингаївського, Тесленка), нагороджена медаллю «За працю і звитягу».
- Документальний портрет
Про Юлію Драгун знято фільм «Закарпатський феномен» (2020)
https://youtu.be/ANhST1Wh0Bo?si=VutdHbVGF5sTF3GJ присвячений її творчості та особистості.
- Рекордсменка зустрічей
Провела сотні зустрічей із читачами — в бібліотеках, школах, громадах і навіть за кордоном.
- Казкарка й етнопедагогиня
Вона не просто писала — вона передавала живу мудрість Карпат: легенди, бувальщини, духовні уроки через казки й зустрічі.
«Слово — це не просто звук. Це слід. Це світло» — Юлія Драгун
Рубрика "Ювіляри українського слова"