Від цієї історії починається наш «Волонтерський щоденник Мелітополя». Ірина Власенко пройшла через дві окупації — у Луганську й Мелітополі, але не відступила від свого покликання. Сьогодні вона лікує в прифронтових селах, підтримує людей у найважчі моменти та керує виїзними медичними командами. Це історія про силу, витримку й людяність.
ІРИНА ВЛАСЕНКО — МЕДИЧНА ВОЛОНТЕРКА У СКЛАДІ МІСІЇ FRIDA
Ірина народилася в Мелітополі в родині лікарів. З дитинства знала, що хоче лікувати людей.
Медичну освіту здобувала у Луганському державному медичному університеті, але після початку війни у 2014 році перевелася до Запоріжжя. Після одруження повернулася до Мелітополя: працювала дерматологом у приватній клініці.
ЖИТТЯ В ОКУПАЦІЇ
З початком повномасштабного вторгнення, подружжя залишалося в окупованому Мелітополі. Але після того, як дізналися про загрозу арешту, змушені були терміново виїхати до Києва.
«Жити в окупованому місті важко передусім психологічно: треба ходити вулицями, опустивши очі — щоби не зустрічатися поглядом з російськими солдатами…»
FRIDA UKRAINE: ПОНАД 50 МІСІЙ
У столиці Ірина не змогла залишатися осторонь. Приєдналася до україно-ізраїльської медичної місії Frida.
Frida — це медична волонтерська місія, яка надає безкоштовну допомогу в селах на Херсонщині, Донеччині, Сумщині, де немає доступу до лікарів.
На рахунку Ірини вже понад 50 польових виїздів.
«Ми приїжджаємо в село і працюємо, поки не закінчаться всі пацієнти»
МЕДИЦИНА ПІД ОБСТРІЛАМИ
• Прийом триває з 8:00 до 20:00
• Консультації, УЗД, ЕКГ
• Безкоштовні ліки
• Реабілітація
• Онкоскринінг (рання діагностика раку)
• Психологічна допомога — до 12 безкоштовних сеансів
«Коли я приїжджаю на деокуповані території, обіймаю бабусь і дідусів. Просто говорю з ними. Щоб вони відчули — вони не самі».
КЕРІВНИЦЯ КОМАНДИ ТА ЛОГІСТИКИ
Вона не лише бере участь, а й очолює експедиції, у складі яких — до 25 медиків і студентів.
ЛЮДСЬКІ ІСТОРІЇ — СЕРЦЕ МІСІЙ
«FRIDA — це моя індульгенція за те, що я живу у відносно безпечному місці. Я не можу просто жити так, наче нічого не відбувається».
НЕМОЖЛИВО МОВЧАТИ, КОЛИ Є ТАКІ ЛЮДИ
Історія мелітопольчанки Ірини Власенко — це історія сили, гідності й гуманності.
Приклад того, як навіть після втрати дому можна не зламатися — а стати тим, хто рятує інших.
