Пам’яті Олега Кушнаренка — добровольця, волонтера, воїна, патріота

У проєкті «Сторінки памʼяті полеглих земляків» ми розповідаємо історії героїв Мелітополя, які віддали життя за Україну.
Сьогодні — про добровольця, волонтера, воїна і патріота, який з перших днів війни став на захист Батьківщини та назавжди залишився у строю.

 ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ
Народився 28 серпня 1975 року в місті Мелітополь Запорізької області.
Навчався у школі №7 рідного міста.
Після закінчення школи проходив строкову службу у повітряно-десантних військах.
Закінчив ПТУ №10 та отримав диплом електрика, але працював переважно у підприємницькій сфері.
Вів активний спосіб життя, особливо любив велоспорт, організовував спільні велопоїздки з друзями та сім’єю.

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА

2014 — ПЕРШИЙ БІЙ ЗА УКРАЇНУ
Учасник Революції гідності, виступав проти корупції та несправедливості.
Добровольцем став до лав 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя».
Брав участь у бойових діях у районі Новобахмутівки (Донецька область).

2015–2021 — СЛУЖІННЯ ТА ГРОМАДСЬКА РОБОТА
Після повернення з фронту очолив Союз ветеранів АТО Мелітополя і району (260 учасників).
Співпрацював з центром «Побратим» для допомоги військовим і їхнім родинам.
Особливу увагу приділяв сім’ям, де чоловіки повернулися з фронту з інвалідністю.
Допомагав із ліками, обладнанням та психологічною підтримкою.
Виступав у школах та бібліотеках, виховуючи молодь у дусі патріотизму.

2022 — ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ
Добровільно повернувся з-за кордону, де працював далекобійником, щоб стати до лав захисників України.
9 квітня 2022 року зарахований до складу 67-ї окремої механізованої бригади як оператор групи спеціального призначення.
На початку служби воював на Запорізькому напрямку (с. Кам’янське), згодом — на Вугледарському відтинку.
Також був бійцем спецпідрозділу ССО та 3-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».

ОСТАННІЙ БІЙ
7 червня 2022 року зазнав поранення під артобстрілом у селі Лобкове, але після лікування повернувся до строю.
12 серпня 2022 року загинув у районі села Піски Донецької області внаслідок вибухової травми.

ЛЮДИНА, ЯКУ ЛЮБИЛИ І ПОВАЖАЛИ
Мав репутацію чесного, прямолінійного та доброзичливого побратима.
Завжди допомагав іншим, надихав своїм оптимізмом і вірою у перемогу.
Часто казав, що після війни мріє повернутися в Мелітополь і підняти український прапор над містом.

ПРОЩАННЯ І ПАМ’ЯТЬ
17 серпня 2022 року у Запоріжжі відбулася церемонія прощання.
Похований на почесній алеї захисників України на Кушугумському кладовищі.
Під час поховання відбувся військовий салют та відспівування.
У нього залишилися дружина, троє дітей, друзі та побратими.

НАГОРОДИ
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно, Указ Президента України №148/2023) — за мужність і самовідданість у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Олег Кушнаренко — це приклад людини, яка завжди жила з гідністю, служила іншим і до останнього подиху залишалася вірною Україні. Його ім’я назавжди закарбоване в історії Мелітополя та в серцях тих, хто знав і шанував його.

ПРОЄКТ «СТОРІНКИ ПАМʼЯТІ ПОЛЕГЛИХ ЗЕМЛЯКІВ»
Герої не вмирають — вони стають нашою совістю.
Наше відео — присвячення герою.