Він — голос спротиву
У межах проєкту «Невидимий герой Мелітополя» розповідаємо про чоловіка, який без зброї, без форми, але з неймовірною відвагою став голосом спротиву.
Він — не військовий. Не має позивного. Не носить камуфляжу. Але в критичний момент зробив те, на що наважуються не всі.
Інтелектуал і викладач. Людина, яка звикла мислити, аналізувати, навчати. Та в лютому 2022 року, коли ворожі колони сунули з Криму, він перетворився на розвідника без зброї.
Передавав координати, фото, описи техніки — точно й швидко.
Не мав бронежилета — мав мужність.
Не тримав у руках зброї — та мав серце, яке не змогло змовчати.
Його вчинок не приніс йому слави. Але став доказом:
там, де є совість — є опір.
там, де є серце — є Україна.
Улюблений поет — Шевченко. І ці рядки він знав напам’ять:
"Свою Україну любіть,
Любіть її… во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть…"
_____________
Цей допис — частина проєкту «Невидимий герой Мелітополя».
Щомісяця — нова історія про тих, чиї вчинки заслуговують на визнання.
Знаєш героя? Поділись історією через форму:
Бо герої не завжди на обкладинках. Але вони заслуговують на гідне слово.
