9 листопада ми вшановуємо всіх, хто не уявляє свого життя без української музики, співу, народної творчості та декоративно-прикладного мистецтва, живопису, театру, книги.
Під час цієї війни працівники культури тримають свій фронт.
І у кожного зараз своя зброя:
Українські музичні гурти, співаки та артисти проводять благодійні концерти на підтримку ЗСУ та постраждалих від війни українців по всьому світу.
Працівники бібліотек перетворили свої заклади на осередки волонтерської діяльності та хаби психологічної підтримки, просувають українську культуру та літературу.
Потужною зброєю у боротьбі проти агресора стали «олівці» українських художників, які фіксують події війни у своїх роботах.
Театральне мистецтво під час війни лікує душі та рятує психіку людей.
МИ ВІРИМО В ОБ’ЄДНАВЧУ МІСІЮ КУЛЬТУРИ, НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ!
4 листопада 1861 року з Відня через Перемишль до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на територію сучасної України. Тому саме цей день і вважається початком сучасної історії залізниць в Україні.
Сьогодні українські залізничники демонструють відданості та героїзму, якої світ ще не бачив. Під обстрілами вони робили штучне сходження вагонів, щоб не дати ворогу взяти в облогу столицю України, евакуювали людей, здійснювали операцію з відвернення техногенної катастрофи, продовжували керувати рухом поїздів у той час, коли станції прошивались ворожими кулями.
14 листопада 2024 року відбудеться прем'єра документального повнометражного фільму «Потяг до життя» про реальні історії простих залізничників, які з перших днів повномасштабного вторгнення рятували життя мільйонів українців, іноді – ціною власного...
Вітаємо усім працівників залізниці, дякуємо Вам за працю! Нехай якнайшвидше усі Ваші маршрути курсуватимуть по вільній країні.
Про сучасні виклики, соціальні проєкти та перспективи укрзалізниці у нашому відео.
Він "справжнісінький дитячий письменник; розбишацький і позитивний, веселий і кумедний; він любить дітей і пише для них…"
- Він один із найкращих і найпопулярніших сучасних українських дитячих письменників.
- Його вірші перекладалися польською, англійською, португальською, німецькою, білоруською, словацькою, російською, вірменською мовами.
- Його твори публікувалися у 12 країнах світу.
"Не я обирав дитячу літературу – вона мене обрала..."
Ми продовжуємо серію «Цікаві факти про улюблених авторів». Сьогодні у нашому фокусі — Іван Андрусяк —поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик і перекладач, головний редактор видавництва «Фонтан казок»; лауреат Корнійчуковської премії, премії імені Лесі Українки та номінант від України на Премію Астрід Ліндґрен-2025.
- Він нащадок запорозьких козаків та садівників з Придніпров’я.
- Почесний краєзнавець Мелітопольщини.
- Один з організаторів і засновників Громадської організації «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» (2012),
- Ініціатор заснування науково-популярного видання «Мелітопольський краєзнавчий журнал» (2013).
- Дослідник історії медицини та садівництва Мелітопольщини.
Володимир Різник 1970 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Наприкінці 70-х років минулого століття його призначили головним санітарним лікарем Мелітопольської Санітарно-епідеміологічної станції. Брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі бригади працівників санепідслужби. Він збагатив санітарно-гігієнічну науку, історію та краєзнавство дюжиною оригінальних, добротних монографій. Він відкрив для Північної Таврії і, зокрема, для Мелітопольщини цілу низку забутих і знакових для всієї України особистостей. Він був одним з ініціаторів створення на Мелітопольщині Національного історико-культурного заповідника «Кам’яна Могила». Здійснив видання унікальних фотоальбомів «Мелітополь ХХ століття», «Северная Таврия на почтовых открытках XX века», двотомника «Поваренная книга мелитопольских куховаров XIX века». Ініціював також створення телефільму «Зірка Корвацького» про видатного таврійського лікаря та садівника. Ним підготовлено 103 наукові роботи з історії медицини м. Мелітополя, з яких 89 опубліковані в різних наукових виданнях.
В пам'ять про славетного мелітопольця ми підготували презентацію в рамках проєкту #Видатні_мелітопольці.
Він був чудовим художником. Його натюрморти, пейзажі, портрети відомі українському глядачеві з міських, обласних та республіканських експозицій, а деякі з картин зберігаються у приватних закордонних колекціях.
Природа щедро наділила його і літературним хистом. Олександр Артемійович є автором багатьох поетичних збірок «Перекличка», «Хмари», «Моя Луна» тощо. Свій поетичний талант Олександр Фесюк дарував відвідувачам літературного гуртка в дитячій бібліотеці м. Мелітополь з 1975 по 1997 рік.
В 1996 році поета прийняли до Спілки письменників України. Він керував Мелітопольським літературним об'єднанням з 1985 до 1991 роки.
На вірші поета мелітопольськими композиторами написано кілька пісень.
23 жовтня 1943 року, у розпал Другої світової війни, Мелітополь був звільнений від нацистів після 2-х років окупації.
Сьогодні Мелітополь знову переживає страшні роки окупації. У 2022 році інше зло впилося в українську землю. Й назва йому - росія. 25 лютого 2022 року російські війська увійшли до міста та повністю окупували Мелітополь. І, як порізи на тілі рідної землі, знову з’явилися ворожі окопи... В 1943-у нам вдалось очистити Мелітополь від нацистів, звільнимо й від раш..му зараз.
Украї́нська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, яке діяло в Україні протягом 1942—1960 років.
В УПА і ЗСУ і ворог нині спільний - московський окупант.
Це той випадок, коли немає різниці поколінь. Ті, хто відвойовує українську землю у 21-му сторіччі є побратими тим, хто виходив проти ворогів України у 20-му.