До 150-річчя з дня народження видатного письменника Василя Стефаника

У нашому житті часом зустрічаються люди, які володіють надзвичайною магнетичною силою, здатною впливати на людей. Випромінюючи впевненість, вони можуть зачаровувати. Зазвичай такі люди мають яскраву зовнішність або особливі риси, які з неймовірною силою приваблюють нас. Про таких людей говорять, що вони володіють харизмою. Харизма – це рівновеликий дар і тягар. За харизму смертній людини доводиться розплачуватися різним: випробовуванням долі, гримасами таланту, розбитим життям.

Видатний письменник Василь Стефаник володів харизмою. Його любили й поважали, багато жінок закохувалося в нього, чоловіки прагнули його дружби, та він, за незначними випадками, почувався самотнім. Він жив, де хотів: то у віддаленому покутському селі, то в Європейських культурних чи географічних столицях. Місце перебування не впливало на стан його душі, розтерзаної болісними пристрастями. Його називали безнадійним песимістом. Така доля всіх, чиї душі одягнені в білу сорочку. Бо її непомітно, видно лише тінь її світла.

До 150-річчя з дня народження видатного письменника Центральна міська бібліотека підготувала відеоцикл «Літературна мозаїка. Василь Стефаник», який складається з трьох частин.